Рейдати і нояти

Рейдати (від їд. ריידן = рейдн, нім. reden), те саме, шо нояти (рос. ныть) — занудно плакати, жалітися, канючити, нити.

Цих два слова до мене цікаві трансформаціями, через які вони пройшли вже після запозичення. Власне, їдиське «рейдн» значить просто «балакати», «говорити», без іронічних чи зневажливих відтінків. І тут у мене кілька думок. По-перше, слово «рейдати» співзвучне до «ридати» (або «риндзяти»), шо породжує асоціації з плачем. По-друге, єврейські запозичення взагалі часто мають знижений відтінок (порівняйте пейси, кагал). І, по-третє, до цього міг спонукати сам характер їдишу, зо всім його багатством іронічно-зневажливих слів і своєрідним етикетом, пов'язаним із бідканням і жалінням.

Що ж до «нояти», то тут метаморфози пов'язані скоріше з фонетикою. Очевидно, шо джерелом запозичення були російські словосполучення «не ной», «он/она/оно ноет», які перекочували без змін у корені («не ной», «він/вона/воно ноє»). А після запозичення такий корінь уже належав до граматики подільської говірки української мови, і відмінювання відбувається так:

	Однина
1 особа	Нояв	Ною	Буду нояти
2 особа	Нояв/нояла	Ноєш	Будеш нояти
3 особа	Нояв/нояла/нояло	Ноє	Буде нояти
Наказовий спосіб	ной

	Множина
1 особа	Нояли	Ноємо	Будемо нояти
2 особа	Нояли	Ноєте	Будете нояти
3 особа	Нояли	Ноють	Будут нояти
Наказовий спосіб	нойте

Більше того: від таких дієслів можуть бути утворені іменники. 

Рейда - той, хто рейдає.

Нотік - той, хто ноє. Частіше вживається у виразі «нотік-тошнотік».

Приклади:

Не ной!

Не рейдай!

Дуже не люблю, коли мені стоят над душою і рейдают.

От ше ти нотік-тошнотік!

Манєрка

Манєрка по-польськи часів Першої світової

Манєрка - (пол. manierka, від лат. manus - рука) бляшанка.
У польській мові "manierka" - військова бляшана фляжка з закруткою. Потім це слово перейшло як військовий жаргонізм у російську й українську мови з тим самим значенням. Наприклад:

Андрій узяв дві манєрки з собою: одну з водою, а другу - щоб грітися.

В цих манєрках, думаю, будуть шпроти

 Але в наших краях тепер зазвичай манєркою називають будь-яку бляшанку, частіше - для консервів. А оскільки в господарстві це незамінна річ - слово дуже частовживане. Запитаєте - в чому саме полягає незамінність - то я вам скажу: різноманітні широкі й мілкі манєрки зручно використовувати, як котячий посуд; якщо йти на риболовлю - найкраще сховати накопаних чирваків із земльою в манєрку; цьвахи з болтами добре тримати в манєрках; отруту розвести - тільки в манєрці! А ще ми, як були малими, то любили в манєрках на вогнищі плавити оливо з акумуляторів. Універсальна вещ, одне слово.

Найвідоміші манєрки у світі

Рондельок

Охайний рондельок - окраса кухні

Рондельок - (пол. rondelek, від фр. rondelle - округлий) ківш, кругла посудина з вертикальними стінками і ручкою. Вікіпедія також каже, що вкраїнською «рондель» - це те саме, що по-російськи «сотейник».
Приклади:

Іди-но з цим рондельком сюди - зляєш мені на руки.

- У вас рондельок сказився - он-о, знизу протікає.
- Знаю. Ти поки гиначого візьми.

Гиначий

Гиначий - інакший. Звідси дієслово перегиначити - переінакшити.
Все просто і ясно. Пост присвячується перебуванню на фестивалі АртПоле і людям, які не дуже добре розуміють східноподільські говірки.

Приклади:

Ти роби, собі, так, а я буду по-гиначому - подивимося, в кого краще вийде.

А гиначої пляшки у вас немає? У цеї вже термін закінчується.

Давай зразу все зробимо толково, шоб потім не перегиначувати.

Чапрак

Чапрак (чапрачок, мн. - чапраччя) - галузка, тонка гілочка (чапраччя - галуззя).

Походження не ясне. Спочатку думав, що слово має зв'язок із каракалпакським "japraq" - "листок", але по-турецьки "листок" буде "yaprak" (кримськотатарською:"yapraq", узбецькою:"yaproq").
З іншого боку, в турецькій мові таки є слово "çaprak", але значить воно ткану підстилку під сідло. Як виявилося, в українській та російській (а також - у німецькій з англійською, хто б міг подумати!) мовах зафіксоване це значення у формах "чапрак", "чепрак" (і відповідно - нім. "Schabracke" і англ. "shabrack").

Крім того, Академічний тлумачний словник (1970 - 1980) наводить:

ЧАПРАК, а, ч. - спец, Найтовстіша і найміцніша частина шкури тварини, з якої виготовляють шкіру для підметок і для технічних потреб. Раніше сортування шкіри провадилося вручну. Якщо врахувати, що один чапрак важить до десяти кілограмів, то можна собі уявити, скільки фізичної праці мусили витрачати робітники (Вечірній Київ, 9.III 1961, 1).

А грінченків словник дає "чапрак", як діалектну форму слова "черпак".

Особисто я коней ніколи не сідлав, шкур не вичиняв, тому знайомий тільки з наведеним напочатку тлумаченням слова. Тому й приклади будуть відповідними:

- Не встигнеш ці хащі прорідити - воно знов чапраччям заростає.
- А то байдуже. Скоро підсохне - а сухе чапраччя, знаєш, як добре горить?

"Щось дід ваш зовсім вихуд - як чапрачок!"

Казитися

Казитися - біситися, шаленіти, дуріти, втрачати глузд, псуватися.
Скажений (сказючий) - шалений, навіжений, міцний (напр. скажений хрін, сказюча горілка).
Пор. рос. "проказничать".
Приклади:

"Діти наказилися і полягали спати."

"Чого ви тут казитеся в мене під вікном? Ану, марш звідси!"

"Петлі на дверях треба міняти, бо вони вже сказилися."

"А щоб ти сказився!"

"Гірчицю бери потрошки - вона дуже сказюча."

Гульки

Гульки - розваги, гуляння.
Піти на гульки = піти гуляти.
Приклади:

"Робота вдома нероблена, хата неметена, худоба негодована, а тобі одні гульки в голові!"

"Як пішов я того місяця на гульки раз, у четвер - аж у понеділок додому вернувся."