вівторок, 4 вересня 2012 р.

Манєрка


Манєрка по-польськи часів Першої світової
Манєрка - (пол. manierka, від лат. manus - рука) бляшанка.
У польській мові "manierka" - військова бляшана фляжка з закруткою. Потім це слово перейшло як військовий жаргонізм у російську й українську мови з тим самим значенням. Наприклад:
Андрій узяв дві манєрки з собою: одну з водою, а другу - щоб грітися.
В цих манєрках, думаю, будуть шпроти
 Але в наших краях тепер зазвичай манєркою називають будь-яку бляшанку, частіше - для консервів. А оскільки в господарстві це незамінна річ - слово дуже частовживане. Запитаєте - в чому саме полягає незамінність - то я вам скажу: різноманітні широкі й мілкі манєрки зручно використовувати, як котячий посуд; якщо йти на риболовлю - найкраще сховати накопаних чирваків із земльою в манєрку; цьвахи з болтами добре тримати в манєрках; отруту розвести - тільки в манєрці! А ще ми, як були малими, то любили в манєрках на вогнищі плавити оливо з акумуляторів. Універсальна вещ, одне слово.

Найвідоміші манєрки у світі

вівторок, 31 липня 2012 р.

Рондельок

Охайний рондельок - окраса кухні

Рондельок - (пол. rondelek, від фр. rondelle - округлий) ківш, кругла посудина з вертикальними стінками і ручкою. Вікіпедія також каже, що вкраїнською «рондель» - це те саме, що по-російськи «сотейник».
Приклади:
Іди-но з цим рондельком сюди - зляєш мені на руки.
- У вас рондельок сказився - он-о, знизу протікає.
- Знаю. Ти поки гиначого візьми.

четвер, 19 липня 2012 р.

Гиначий

Гиначий - інакший. Звідси дієслово перегиначити - переінакшити.
Все просто і ясно. Пост присвячується перебуванню на фестивалі АртПоле і людям, які не дуже добре розуміють східноподільські говірки.

Приклади:
Ти роби, собі, так, а я буду по-гиначому - подивимося, в кого краще вийде.
А гиначої пляшки у вас немає? У цеї вже термін закінчується.
Давай зразу все зробимо толково, шоб потім не перегиначувати.

четвер, 31 травня 2012 р.

Чапрак

Чапрак (чапрачок, мн. - чапраччя) - галузка, тонка гілочка (чапраччя - галуззя).

Походження не ясне. Спочатку думав, що слово має зв'язок із каракалпакським "japraq" - "листок", але по-турецьки "листок" буде "yaprak" (кримськотатарською:"yapraq", узбецькою:"yaproq").
З іншого боку, в турецькій мові таки є слово "çaprak", але значить воно ткану підстилку під сідло. Як виявилося, в українській та російській (а також - у німецькій з англійською, хто б міг подумати!) мовах зафіксоване це значення у формах "чапрак", "чепрак" (і відповідно - нім. "Schabracke" і англ. "shabrack").

Крім того, Академічний тлумачний словник (1970 - 1980) наводить:
ЧАПРАК, а, ч. - спец, Найтовстіша і найміцніша частина шкури тварини, з якої виготовляють шкіру для підметок і для технічних потреб. Раніше сортування шкіри провадилося вручну. Якщо врахувати, що один чапрак важить до десяти кілограмів, то можна собі уявити, скільки фізичної праці мусили витрачати робітники (Вечірній Київ, 9.III 1961, 1).
А грінченків словник дає "чапрак", як діалектну форму слова "черпак".

Особисто я коней ніколи не сідлав, шкур не вичиняв, тому знайомий тільки з наведеним напочатку тлумаченням слова. Тому й приклади будуть відповідними:

- Не встигнеш ці хащі прорідити - воно знов чапраччям заростає.
- А то байдуже. Скоро підсохне - а сухе чапраччя, знаєш, як добре горить?
"Щось дід ваш зовсім вихуд - як чапрачок!"

пʼятницю, 27 квітня 2012 р.

Казитися

Казитися - біситися, шаленіти, дуріти, втрачати глузд, псуватися.
Скажений (сказючий) - шалений, навіжений, міцний (напр. скажений хрін, сказюча горілка).
Пор. рос. "проказничать".
Приклади:

"Діти наказилися і полягали спати."
"Чого ви тут казитеся в мене під вікном? Ану, марш звідси!"
"Петлі на дверях треба міняти, бо вони вже сказилися."
"А щоб ти сказився!"
"Гірчицю бери потрошки - вона дуже сказюча."

Гульки

Гульки - розваги, гуляння.
Піти на гульки = піти гуляти.
Приклади:

"Робота вдома нероблена, хата неметена, худоба негодована, а тобі одні гульки в голові!"
"Як пішов я того місяця на гульки раз, у четвер - аж у понеділок додому вернувся."

середу, 18 квітня 2012 р.

Маціпусінький

Маціпусінький (маціпунький, маціпусічкий, мацюпий, мацьопий) - маленький, дрібний.

Також "мацьопа" - малятко; "маціці" - (часто - зневажливо) дрібні прикраси, дрібні предмети загалом.
Пор. лемківське "маціцій", закарпатське "піціцький" - маленький.
Приклади:

"Пшоно - воно ж таке маціпусічке, а пташка геть, до зернятка все визбирає."
"Ти ще мацьопий виріс, щоб таке тяжке носити."
"Дідусю, глянь, яка гарна зробилася наша мацьопа!"
"Понавішувала на себе цих маціців - впрієш, доки всі познімаєш!"

понеділок, 16 квітня 2012 р.

Чортова пора

Чортова пора (або чортів голос) - дуже пізній час.
Приклади:
"Чого це ти ходиш до неї у чортову пору?"
"А я кожен день у чортів голос приходжу додому - то мені тільки спати вже хочеться."

Паршивий

Паршивий - поганий, негарний.
Пор. рос. "паршивый". Буквально - вражений паршею (хвороба рослин).
Приклади:
"Бачив, яку паршиву дівку Бодя собі знайшов?"
"Ай ну! Ти так паршиво той раз помила посуд, що довелося перемивати."

Славний

Славний - гарний, красивий. Славно - гарно.
Пор. рос. "славный", пол. "sławny".

Приклади:
"Бачив, яку славну дівку Андрій собі знайшов?"
"Славно сядь і не дриґайся - я знімаю!"

Вперед

У нас слово "вперед", крім свого прямого значення часто вживається у значенні "спершу, насамперед".
Приклад:
"Е, ні, вперед тре' роботу зробити, а тоді уже й чарку можна хильнути!"

Галатин

Галатин (тж. галайко) - крикун, людина, яка робить багато шуму, часто - непутяща людина. Пов'язано з назвою племені галатів та історичною місцевістю Галатією.
Дієслівний відповідник: "галакати" - кричати.


Приклади:
"Зібралися два галатина - аж вуха від ваших балачок болять!"
" - Як там Ваш син?
- Біда з ним - якби ж хоч розумний був, а то ж галатин! Скоріше б женився, то може розуму більше стане."