четвер, 31 травня 2012 р.

Чапрак

Чапрак (чапрачок, мн. - чапраччя) - галузка, тонка гілочка (чапраччя - галуззя).

Походження не ясне. Спочатку думав, що слово має зв'язок із каракалпакським "japraq" - "листок", але по-турецьки "листок" буде "yaprak" (кримськотатарською:"yapraq", узбецькою:"yaproq").
З іншого боку, в турецькій мові таки є слово "çaprak", але значить воно ткану підстилку під сідло. Як виявилося, в українській та російській (а також - у німецькій з англійською, хто б міг подумати!) мовах зафіксоване це значення у формах "чапрак", "чепрак" (і відповідно - нім. "Schabracke" і англ. "shabrack").

Крім того, Академічний тлумачний словник (1970 - 1980) наводить:
ЧАПРАК, а, ч. - спец, Найтовстіша і найміцніша частина шкури тварини, з якої виготовляють шкіру для підметок і для технічних потреб. Раніше сортування шкіри провадилося вручну. Якщо врахувати, що один чапрак важить до десяти кілограмів, то можна собі уявити, скільки фізичної праці мусили витрачати робітники (Вечірній Київ, 9.III 1961, 1).
А грінченків словник дає "чапрак", як діалектну форму слова "черпак".

Особисто я коней ніколи не сідлав, шкур не вичиняв, тому знайомий тільки з наведеним напочатку тлумаченням слова. Тому й приклади будуть відповідними:

- Не встигнеш ці хащі прорідити - воно знов чапраччям заростає.
- А то байдуже. Скоро підсохне - а сухе чапраччя, знаєш, як добре горить?
"Щось дід ваш зовсім вихуд - як чапрачок!"

Немає коментарів:

Дописати коментар