Рейдати (від їд. ריידן = рейдн, нім. reden), те саме, шо нояти (рос. ныть) — занудно плакати, жалітися, канючити, нити.
Цих два слова до мене цікаві трансформаціями, через які вони пройшли вже після запозичення. Власне, їдиське «рейдн» значить просто «балакати», «говорити», без іронічних чи зневажливих відтінків. І тут у мене кілька думок. По-перше, слово «рейдати» співзвучне до «ридати» (або «риндзяти»), шо породжує асоціації з плачем. По-друге, єврейські запозичення взагалі часто мають знижений відтінок (порівняйте пейси, кагал). І, по-третє, до цього міг спонукати сам характер їдишу, зо всім його багатством іронічно-зневажливих слів і своєрідним етикетом, пов'язаним із бідканням і жалінням.
Що ж до «нояти», то тут метаморфози пов'язані скоріше з фонетикою. Очевидно, шо джерелом запозичення були російські словосполучення «не ной», «он/она/оно ноет», які перекочували без змін у корені («не ной», «він/вона/воно ноє»). А після запозичення такий корінь уже належав до граматики подільської говірки української мови, і відмінювання відбувається так:
Однина
|
|||
1 особа
|
Нояв
|
Ною
|
Буду
нояти
|
2 особа
|
Нояв/нояла
|
Ноєш
|
Будеш
нояти
|
3 особа
|
Нояв/нояла/нояло
|
Ноє
|
Буде
нояти
|
Наказовий спосіб
|
ной
|
||
Множина
|
|||
1 особа
|
Нояли
|
Ноємо
|
Будемо
нояти
|
2 особа
|
Нояли
|
Ноєте
|
Будете
нояти
|
3 особа
|
Нояли
|
Ноють
|
Будут
нояти
|
Наказовий спосіб
|
нойте
|
||
Більше того: від таких дієслів можуть бути утворені іменники.
Рейда - той, хто рейдає.
Нотік - той, хто ноє. Частіше вживається у виразі «нотік-тошнотік».
Не ной!Не рейдай!Дуже не люблю, коли мені стоят над душою і рейдают.От ше ти нотік-тошнотік!
